Автор коду не може перевірити свій продукт як користувач. Він знає, куди натискати, і обходить незручні місця, навіть не помічаючи цього. Тому другий передрелізний прохід робила людина, яка сервіс не писала.
Що знайшлось
- посилання підтвердження пошти не працювало в жодного новачка: лист писав у базу один вигляд токена, а перевірка шукала інший;
- бот мовчав на кожне фото бланка в акаунтів, де карток більше однієї;
- бот казав «Готово», коли звʼязка насправді не проходила;
- сервіс приписував людині тариф, якого вона не купувала;
- другий фактор входу не лишав сліду в журналі безпеки;
- у файлі «всі мої дані» не було відповідей чекапу.
Найнеприємніша - остання: людина вивантажує свої дані, отримує файл і думає, що там усе. Мовчазна втрата даних гірша за помилку на екрані, бо про неї ніхто не дізнається.
Ліміти перерахували за реальною ціною
Тестерам ми давали щедріші квоти, ніж покупцям: логіка була в тому, що з них потрібні зауваження, а не гроші. Після виміру собівартості виявилось, що ці числа коштують сотні гривень на людину за місяць.
Ліміти зрівняли з тими, з якими сервіс піде в продаж, а помічника зробили вдвічі дешевшим: картка тепер кешується на годину замість пʼяти хвилин, а відповідь стала коротшою й щільнішою.
Меню кабінету людина складає собі сама
Розділів у сервісі більше двадцяти, і потрібні вони різним людям у різному наборі. Тому меню тепер налаштовується: пункти можна вимикати й міняти місцями, а профіль переїхав угору бічної панелі. Дашборд і профіль приховати не можна ні кнопкою, ні в обхід неї - інакше людина замкнула б себе без дороги назад.